Відчути на запах
Елязиг
Харпутська печера Бузлук
Харпутська печера Бузлук (турецькою мовою — Harput Buzluk Mağarası) — це диво природи глибиною 150–200 метрів, розташоване серед скель, відомих як «крижаний камінь». Завдяки геоморфологічним особливостям і формі печери лід природним чином утворюється в печері в спекотні літні місяці через місцеві кліматичні умови, а в зимові місяці льоду немає. Через підземний повітряний потік в печері взимку стає жарко, а влітку — холодно.
Каньйон Чорного Лелеки (турецькою мовою — Kara Leylek Kanyonu) — це диво природи, де гніздяться чорні лелеки, чисельність яких у світі оцінюється як 10–15 тисяч пар. Каньйон розташований на річці Євфрат у межах району Баскіль регіону Елязиг. У каньйоні Чорного Лелеки, що простягнувся приблизно на три кілометри уздовж річки Євфрат, є безліч печер. Найвідоміша із цих печер — печера Тепесіделік (Tepesidelik). При обваленні середньої секції вершини печери вхідна частина утворила природний міст. Також у печері зі стелі тече прісноводний струмок. Транспортування до каньйону здійснюється на човнах.
Каньйон Сакликапі
Каньйон Сакликапі (турецькою мовою — Saklıkapı Kanyonu) розташований у межах району Баскіль регіону Елязиг. Каньйон утворений струмком Сигдин, що є однією з притоків річки Євфрат. Кам'яні брили, які падають з високих схилів біля підніжжя природного диво-каньйону, зачаровують відвідувачів своїми карстовими утвореннями і природними цікавими формами поверхні. У цих блоках були знайдені скам'янілі останки істот, які жили під водою мільйони років тому.
Каньйон, протяжність якого становить близько трьох кілометрів, варіюється від п'яти до 150 метрів у висоту і від одного до 50 метрів у ширину. Каньйон, один кінець якого виходить на річку Євфрат, також є унікальним пішохідним маршрутом для любителів пригод і природи.
Вивернутий тюльпан
Вивернутий тюльпан створює максимально приємні враження для відвідувачів своїм яскравим кольором і елегантними квітами, особливо в районі Ариджак регіону Елязиг. Вивернутий тюльпан — ендемічний вид, характерний для цього регіону, також відомий як «квітка смутку» чи «наречена, що плаче», через те, що його квітка спрямована до землі.
