Стамбул (İstanbul)

Султанахмет, Стамбул (Sultanahmet, İstanbul) Два шедеври релігії та архітектури, які візантійські імператори присвятили атрибутам Бога - миру та мудрості, знаходяться в Стамбулі (İstanbul). Айя Іріні (Aya Irini – Церква Божественного Миру була побудована до Айясоф’ї (Aya Sofya), яка була присвячена Божественній Мудрості. Обидва храми були побудовані Візантійським Імператором Костянтином Великим в часи заснування та перебудови міста до правління Юстиніана в VI столітті. Айя Іріні (Aya Irini), розташована у дворі Палацу Топкапи (Topkapı Sarayı), була відреставрована та використана повторно під час Османської ери. Мозаїчне оздоблення в апсиді є, мабуть, найбільш привабливою рисою Святої Ірини (Aya Irini), оскільки це рідкісний приклад іконоборчого мистецтва. Велика мечеть Айясофія (собор Святої Софії) (Ayasofya Camii Kebir (Ayasofya Kilisesi) була споруджена Костянтином Великим у IV столітті. Остаточна споруда була побудована Імператором Юстиніаном і використовувалась як головний собор Візантійської Імперії протягом 900 років. У 1453 році Османський Султан Мехмет II після підкорення Константинополя перетворив його на мечеть. Реставраційні роботи в Османську епоху та добудова мінаретів за проектом архітектора Мімара Сінана і архітектурних особливостей ісламської традиції Собор Святої Софії (Ayasofya Kilisesi) став одним із шедеврів світової архітектури. Прослуживши музеєм протягом 70 років, Айясофія (Aya Sofya Kilisesi) була перетворена на мечеть під назвою Велика мечеть Айясофія (Ayasofya Camii Kebir), і сьогодні вона відкрита для відвідування як позачасовий пам'ятник.

Античнемісто Візантіон (Byzantion) простягалося від Історичного Півострова до Золотого Рогу. Назва "Золотий Ріг" ("Haliç") походить від його кольору під час заходу сонця. В останні роки сучасні будівлі району було видалено, розкопано багато історичних будівель й відкрито як музеї. Тут розташовані кілька церков та мечетей, а також палац Східної Римської Імперії, а автентичні будівлі та споруди додають цій місцевості неповторної атмосфери.

Від Каракьой (Karaköy) і Галата (Galata) до Таксім (Taksim) уздовж “Великої вулиці Пера” (“Grand Rue de Péra”) Розташований на берегах Босфору навпроти Історичного півострова, район Каракьой (Karaköy) є своєрідним переходом між давниною та сучасністю. Будучи головним портовим районом, центром торгівлі та морських перевезень, Каракьой (Karaköy) змішав і переплавив у собі напрямки багатьох культур та конфесій. Церква Святого Григорія Просвітителя на Галаті (Galata Surp Krikor Lusavoriç Kilisesi)є однією з найстаріших у районі і датується XIV ст. Віна декілька разів ремонтувалась разом з прибудовами двох сусідніх церков. Церква має однонефний план базиліки з куполом з конічним дахом. Вигнані громадянською війною з Російської імперії, сотні тисяч білогвардійців знайшли притулок у Стамбулі (İstanbul) століття тому, привізши із собою свою культуру. Серед трьох церков, побудованих над старими портовими будівлями в Каракьої (Karaköy) XІX ст., Церква Святого Пантелеймона (St. Panteleimon) з її фресками та іконами є найбільш відвідуваною. Невелика прогулянка від Генуезької Вежі Галата (Genoese Galata Tower) XІІІ століття до вулиці Істікляль (İstiklal Caddesi) приведе вас до Церкви Святого Антонія Падуанського (St. Anthony Padua Kilisesi). Разом із католицькими церквами святої Марії Драперіс (St. Mary Draperis Kilisesi) та святих Петра й Павла в Галаті (Saints Peter ve Paul Galata Kilisesi) це була одна з трьох левантинських парафій у Бейоглу (Beyoğlu). Побудована між 1906 і 1912 роками у венеціанському неоготичному стилі, церква Святого Антонія (St. Anthony Kilisesi) була спроектована італійськими левантинськими архітекторами Джуліо Монгері (Giulio Mongeri) та Едоардо де Нарі (Edoardo de Nari). Соціально-просторовий характер Пери (Pera) представляв тенденції та характер Османської імперії спрямованих на захід. Галата (Galata) еволюціонував у великий торговий порт у 1840-х роках, а імпортні товари рясно демонструвались у вітринах магазинів на вулиці Істікляль (İstiklal Caddesi). Пера (Pera) завжди була етнічно різнобарвною територією. Демографічну структуру складали переважно левантинці, греки, вірмени, юдеї та турки. Росіяни, болгари та черкеси також були частинами цього етнічного різноманіття. Маршрут історичною великою вулицею Пера (“Grand Rue de Péra,”), сьогоднішньою Вулицею Істікляль (İstiklal Street), пропонує відвідувачам подорож до багатокультурного Стамбула (İstanbul) XIX століття, де поєднуються віри та культури. Вірменська церква з трьох вівтарів (Вірменська церква Сурб Єррортутюн) (Surp Yerrortutyun Ermeni Kilisesi), спроектована Гарабетом Баляном (Garabet Balyan), Хамамджибаши Мінас-Агою (Hamamcıbaşı Minas Agha) та Ованесом Сервер’яном (Hovhannes Serveryan), є вражаючою пам'яткою цієї місцевості. Кримська Меморіальна Церква (Kırım’ı Anma Kilisesi), також відома як Церква Христа (Hristos Kilisesi), - англіканська церква XIX століття з унікальною готичною архітектурою. Найбільша церква на вулиці Істікляль (İstiklal Caddesi), Грецька Православна Церква Айя Тріада (Свята Трійця) (Aya Triada Rum Ortodoks Kilisesi (Holy Trinity)) зустріне вас там, де Вулиця Істікляль закінчується і зливається з головною площею міста Таксім (Taksim). Вона був зведена в ХІХ столітті як перша купольна церква, побудована з часів Візантії.

У Палаці Топкапи (Topkapı Sarayı), комплексі палацових і державних споруд та установ - серці Османської імперії, знаходяться безцінні священні реліквії, які зберігаються в Хас Ода, Таємній Палаті Султана. Це дорогоцінні артефакти, що належали Пророку Мухаммеду, а також речі пророків Мойсея та Іосифа, дочки, зятя та товаришів пророка Мухаммеда, ключі від Кааби (Ka'bah). Вони зберігаються в Палаці Топкапи (Topkapı Sarayı) протягом 500 років. Найважливіша з реліквій - Мантія Хірка-і Серіф пророка Мухаммеда (с.п.м.) (Hirka-i Serif, Prophet Muhammad’s, яку привезли до Стамбула (İstanbul ) за правління Селіма I (Selim I). Ще однією священною реліквією є Сакал-і Серіф (Sakal-ı Serif), волосся з бороди пророка Мухаммеда (Prophet Muhammad.