подивись

Групові поховання

В Кілісі, який займає перше місце в Туреччині за кількістю групових поховань, є багато об’єктів для релігійного туризму. Як говориться в «Книзі подорожей» Евлія Челебі, в Кілісі нараховується три тисячі групових усипальниць. З них є відкритими для відвідування адміністративні будівлі або усипальниці 22 таких поховань. В Кілісі знаходяться могили Шарахбіля бін Хасане/Şarahbil bin Hasane, Білал-і Хабеши,/Bilal-i Habeşi, Шейха Мансура/Şeyh Mansur, Шейха Мухаммеда Енсарі/Şeyh Muhammed Ensari, Шем-уна Небі/Şem-un Nebi, Шейха Мухаммеда Бедуїна/Şeyhi Muhammed Bedevi, Шейха Кирбе/Şeyhi Kırbe, пророка Талха/Talha Hazreti, пророка Зубейра/Zübeyr Hazreti та багатьох інших значних релігійних діячів.

Фортеця Раванда/Ravanda

Фортеця Раванда/Ravanda, яка розташована в селі Беленозю/Belenözü округу Полателі/Polateli, збудована на досить високому пагорбі. Час не пощадив її, проте під час реставрації було вирубано сходи для більш легкого сходження, облаштовані пішохідні доріжки, а також були розставлені інформаційні вказівники та лавки для відпочинку. В східній частині всередині фортеці попереду знаходяться два великих водосховища, до яких ведуть сходи. Ймовірно, що з цих водосховищ можна таємним шляхом спуститися до річки Афрін/Afrin. В північній частині фортеці видно руїни якоїсь споруди, ймовірно, палацу.

Курган Ойлум/Oylum

Курган Ойлум/Oylum є одним з найбільших курганів Середнього Сходу, та водночас він є центром перетину анатолійської, сирійської та месопотамської культур. Курган височіє над Кілісською рівниною. Стратегічне місцезнаходження кургану, з півночі на південь та зі сходу на захід якого проходили давні торгівельні шляхи, робить цей курган важливим археологічним центром. Курган Ойлум/Oylum з розташованими навколо нього поселеннями-супутниками мав статус обласного центру, починаючи з бронзового віку (3000-1200/1000 рр. до н.е.) та в більш пізні періоди. Як дослідження на поверхні, так і розкопки свідчать, що курган був заселений постійно, принаймні, з епохи пізнього неоліту (3500–3000 рр. до н.е.). В результаті розкопок кургану Ойлум/Oylum, який був заселений з мідного віку (енеоліту) до еллінського періоду, проливається світло як на історію регіону, так і на історію Передньої Азії. Розкопки тривають з 1989 року і донині.

Мозаїчна базиліка

Базиліка, яка розташована на південному заході від кургану Ойлум/Oylum, частину якої знайшли в результаті розкопок в 1999 році, а під час розкопок 2004 и 2006 років витягли майже повністю, датується шостим століттям нашої ери та відноситься до періоду раннього християнства. Будова займає площу 800 квадратних метрів та є храмом у формі базиліки з мозаїчним оздобленням. Це мозаїчне оздоблення у вигляді композиції візерунків у формі рослин (листя), мальтійських хрестів, а також різноманітних геометричних орнаментів (круги, що перетинаються, ромби, квадрати та зігзаги), що викладені з каменю червоного, коричневого, білого, сірого, червоно-рожевого та чорного кольору, відображає особливості періоду ранньовізантійського мистецтва.

Музей історії миловаріння

Будівля старовинної миловарні, яка є одним з найкращих зразків архітектури Кілісу, побудована в 1900-х роках та відома як одна з найбільших миловарень Кілісу, де виготовляли мило та оливкову олію. В будівлі музею миловаріння в його сучасному стані тривають роботи з експозиції та оформлення музейних експонатів.

Старовинні особняки

На вузьких вуличках Кілісу, які дають уявлення про архітектуру Кілісу в мініатюрі та надають почуття подорожі в минуле, знаходиться багато старовинних особняків. Найбільш відомими з них є: Особняк Акинджи/Akıncı, особняк Чагласьян/Çağlasyan (Чатом/Çatom), особняк Нешет Ефенді/Neşet Efendi, колишня будівля адміністрації (будівля міського губернаторства), особняк Джанболад Паша/Canbolad Paşa, особняк Абідін Ага/Abidin Ağa, особняк Ахмед Бей/Ahmed Bey, особняк Сюпюргеджи/Süpürgeci.

Кастеллер/Kasteller (Фонтани)

Деякі з міських фонтанів втратили свою оригінальність, а деякі залишилися без води. Деякі з них зареєстровані в якості нерухомої культурної спадщини. Вода надходить до фонтанів з виритих за містом колодязів, а також по водопроводах, прокладеним навколо джерел. Найбільш примітними з вищезгаданих фонтанів є такі: Фонтан Саліх Ага/Salih Ağa, фонтан Куру/Kuru, фонтан Іпшир Паша/İpşir Paşa, фонтан Феллах/Fellah, фонтан Курдага/Kurdağa, фонтан Неміка/Nemika.

Хамами

Міські лазні-хамами показують всі тонкощі османської архітектури. Прикладами є такі хамами як хамам Паша/Paşa, хамам Ескі/Eski, хамам Туглу/Tuğlu, хамам Ходжа/Hoca та хамам Хасан Бей/Hasan Bey.

Мечеть Улу/Ulu, побудована в 740 році, є найбільшою мечеттю Кілісу. В її широкому дворі розташовані двоє воріт. Увійшовши у ворота, ви побачите фонтан з сімома форсунками. Воду для мечеті беруть з вод річки Куртага/Kurtağa, яка вважається найбільшою в Кілісі.

Мечеть Джанболад Паша Текке/Canbolad Paşa Tekke

Ця мечеть є дуже важливою в Кілісі з точки зору архітектури. Згідно записам, мечеть побудовано за приказом губернатора Кілісу Джанболад-бея в класичному османському архітектурному стилі з центральним плануванням. Ім’я архітектора, який побудував мечеть, невідомо. Оскільки мечеть містить особливості класичної османської архітектури XVI століття, судячи з її зовнішньому вигляду, вона може бути творінням Мімар Сінана або його учнів, однак ніяких документів, що можуть це підтвердити, досить не знайдено. Але схожість цієї мечеті з мечеттю Хюсревіє/Hüsreviye, яку Мімар Сінан побудував в Алеппо, підкріплює ці здогадки.

Молитовний дім дервішів

Молитовний дім дервішів в Кілісі – один з 32 молитовних домів на території нашої країни, які побудовані в 1535-1553 роках, та зберіглися до наших днів.

Молитовний дім з його написом, який прикрашає центр міста, наче перлина в чотках, є одним з найстаріших шедеврів османської архітектури, які зберіглися до сьогодення.